Монастир Давида Гареджі, Грузія

  Давид Гареджі-це комплекс грузинських печерних монастирів VI століття розташований в 60 км на південний схід від Тбілісі на грузинсько-азербайджанському кордоні, і тягнеться на 25 км вздовж схилів напівпустельного Гареджийського кряжу. Комплекс вражає своєю красою, незвичністю, знаходиться в Кахетії. Державний кордон між Грузією і Азербайджаном ділить монастирський комплекс Давид-Гареджі на дві частини.

 

 

 

  Комплекс являє собою висічені в скелях близько 20 монастирів і охоплює території трьох районів Грузії - Гардабанському, Сагареджійского і Сигнахського. Головним монастирем вважається лавра св. Давида, яка знаходиться на північному схилі гори, що розділяє Грузію та Азербайджан. Кордон проходить по вершині гори. Цей монастир знаходиться на азербайджанській території - на південному схилі гори. Крім них на південному схилі гори розташовані більше 100 печер, які використовувалися ченцями в якості келій. Найбільше віддалений від кордону монастир Бертубані (датується XII століттям), який знаходиться на відстані приблизно двох кілометрів від неї.

 

 

 

  У багатьох церквах і трапезних монастирів збереглися фрески VIII-XIV ст. з портретами історичних осіб, в тому числі портрет цариці Тамари і написи грузинською, вірменською, грецькою та арабською мовами.

 

 

 

  Найдавніший монастир комплексу, Лавра Давида, заснований на початку VI ст сирійським ченцем Давидом, одним із 13 сірійських батьків, поселився в природній печері Гареджа. У тому ж VI ст. його учні та послідовники Додо і Лукіан заснували ще два монастирі - монастир Додо (Додос РКА) і Натліс-Мцемелі (Іоанна Хрестителя).