Бакота
Бакота – напівлегендарна столиця Дністровського Поділля у ХІІІ ст. (зараз місцевість розташована в Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області). Місто являло собою укріплений замок, та печерний монастир, збудований нібито самим Антонієм Печерським, який згодом на київських горах заснував Києво-Печерську лавру. В монастирських келіях ховалися місцеві жителі під час набігів кочовиків.
Існує легенда, згідно з якою ченці, які відмовилися відректися від своєї віри, були замуровані тут живцем татаро-монгольської армією. Відродити монастир допомогли литовські князі Корятовичі, але після повстання жителів Бакоти в 1431 році колись найважливіше у Дністровському Пониззі місто втратило свій статус — про нього почали забувати, а з літописів зник скельний монастир. Тим не менш, населений пункт проіснував тут аж до 1981 року, а потім його затопили під час будівництва Новодністровської ГЕС. Мешканців розселено в сусідні міста, а Бакота стала підводною «Атлантидою».
Нині Бакота – це територія на березі Дністра, входить до національного природного парку «Подільські Товтри». Скельний монастир відновлений археологами, на його території три цілющі джерела. Теплий клімат, подібний до кримського, святі місця, мальовничі краєвиди ніби запрошують відвідати цю українську «Атлантиду».