Золоті ворота (Київ), Україна

Золоті ворота (Київ)

Золоті ворота — головні ворота стародавнього Києва. Свою назву отримали від схожості з Константинопольськими Золотими воротами. Про будівництво їх, разом з Софіївським собором, згадується в літописі 1037 р. Але із записів мандрівників XVI—XVII ст. і малюнків А. Ван Вестерфельда (1651) відомо, що вже тоді Золоті ворота були напівзруйнованими. В кінці XVII ст. перед воротами, у зв'язку з реконструкцією фортифікаційних споруд міста, побудовані земляні бастіони, а вже в середині XVIII століття руїни колись головного в'їзду в місто були засипані землею.

Кияни знову побачили старовинний пам'ятник в 1832 році, коли К. Лохвицький провів археологічні розкопки Золотих Воріт. Після цього вони отримали вид двох паралельних стін довжиною 25 і 13 метрів, та заввишки близько 8 метрів. Потім велися роботи по укріпленню руїн: на окремих ділянках зроблено ремонт стародавньої кладки, зведено контрфорси, територію навколо пам'ятника оточили чавунною огорожею. У такому вигляді Золоті ворота збереглися до нашого часу. Однак від атмосферних опадів пам'ятник руйнувався й далі, що надзвичайно непокоїло вчених. У 1970 році було прийнято рішення звести над розвалинами павільйон, який не тільки захищав, а й відтворював первісний вигляд споруди.

Реконструкція, яка закінчилася в 1982 році (реставратори — Є. Лопушинськая, М. Холостенко, С. Висоцький), відтворює Золоті ворота у такому вигляді: основна частина — це вежа із зубцями заввишки 14 метрів; із фасаду вежа має додатковий виступ — «малу вежу»; проїзд воріт перекривається з одного боку підйомними дерев'яними воротами, оббитими металом, з другого — створами воріт, виконаними за зразком стародавніх воріт, які збереглися в пам'ятках Новгорода й Суздаля.

Церква відтворена у вигляді тринефного чотиристовпного однобанного храму. В архітектурному декорі фасадів використані орнаменти з цегли, властиві для давньоруських будівель того періоду. Підлогу храму прикрашено мозаїкою, малюнок якої виконаний за мотивами старовинного підлоги Софії Київської.

При реконструкції пам'ятки відтворені частини валів, що примикали до вежі. Із зовнішнього боку вони мають обдерновані укоси. По верху валу проходять дерев'яні укріплення. З боку міста на фасаді можна побачити складські приміщення, розташовані в давнину в крайніх зрубах валу. Усередині відновлених частин вала розміщується експозиційне приміщення музею Золоті Ворота й щаблі, які ведуть на гребінь, звідки відкривається чудова панорама міста.