Палац Потоцьких. м. Тульчин, Україна

Палац Потоцьких. м. Тульчин

Палац родини Потоцьких, пам'ятка архітектури XVIII ст., знаходиться в центрі міста Тульчина. Побудований в 1782 р. за проектом французького архітектора Лакруа. До ансамблю входили власне палац, театр (перебудований), манеж, стайні (не збереглися), турецька лазня, оранжереї, службові і житлові приміщення, два бічні флігелі. Планування палацу анфіладне.

Архітектурне оздоблення інтер'єрів збереглося лише у головному вестибюлі. Широкі сходи ведуть на другий поверх, де були розміщенні парадні зали. До складу ансамблю, окрім палацу, входили театр (перебудований), манеж, стайні (не збереглися), турецька лазня, оранжереї, службові і житлові приміщення, два бокові флігелі. Навколо ріс парк під назвою "Хороше", закладений у 1782 р. за проектом архітектора П. Ленро. У парку були ставки, канали, скульптури, фонтани. В Тульчині родина мала ще один палац, і значно менший. Обидва палаци Потоцьких, за легендою, з'єднувалися підземним ходом, таким широким, що по ньому могли проїхати четверо коней.

Пам'ятка пов'язана перш за все з ім'ям Станіслава Щенсного (Фелікса) Потоцького (1751-1805) – одного з найзаможніших польських магнатів, відомого політичного діяча. Він був сином Францішека Салєзи Анни Ельжбєти Потоцьких. Батьки пророкували йому велике майбутнє, навіть трон Речі Посполитої. З 1780 р. разом з другою дружиною Юзефою (з роду Мнішків) він оселився у Тульчині. Сюди була перевезена з Христинополя велика бібліотека, яку подружжя значно збільшило. Неподалік від палацу С.Потоцький розпочав у 1786 р. будівництво домініканського костелу. Станіслав Щенсний провадив розкішне життя, утримуючи великий двір. Тульчинську садибу називали "подільським Версалем". Скромне до того містечко перетворилося на жваве місто з фабриками сукна, полотна, сідел, візків і вогнепальної зброї, столицю однієї з найбільших магнатських латифундій на Правобережній Україні. Власник мав репутацію доброго господаря, "справжнього доброчинця тих країв". С. Потоцький був одним з керівників Тарговицької конфедерації, отримав звання генерал-аншефа Російської імперії. Після одруження з красунею Софією (на честь якої збудував парк "Софіївка" в Умані) мешкав з нею у Тульчині. Тут він помер і був похований.

Під час Кримської війни 1854-1856 рр. 50 кімнат флігелів тульчинського палацу використали для військового шпиталю. В 1878 році родина Потоцьких виїхала з Тульчина і палац перейшов до військового відомства. З 1911 р. тут були казарми 76-го піхотного Кубанського полку. У 1975 р. після реставрації палац пристосували під культурно-освітнє училище.