Хотинська фортеця — м. Хотин
Хотинська фортеця — фортеця Х—ХVIII століть, розташована в місті Хотин.
Протягом V—Х століть зміцнення використовувалося літописним племенем тиверців, і виглядало як типове Мисове городище. Споруду кам'яних укріплень Хотина прийнято пов'язувати з Галицько-Волинським князівством і з ім'ям Данила Галицького. Археологічними розкопками (Б. Тимощук, 1961—1967 рр.) виявлені кам'яні стіни замку ХІІІ ст., Залишки білокам'яного храму, сліди житлової забудови. Замок займав північну частину замкової гори, приблизно третина від сучасної протяжності цитаделі. На півдні від замка перебував укріплений посад, оточений валами і дерев'яними стінами. Найбільшою перебудові піддався в 2-й половині ХV століття, будучи в складі Молдавського князівства. Замок значно розширений в південному напрямку, підвищений рівень двору.
Замковий двір ділився на дві частини: північний двір використовувався командуванням, південний — гарнізоном. Між двома частинами замкового двору знаходиться палац коменданта, стіни якого викладені декоративною «шахматкою» з червоної цегли і білокам'яних блоків, а прорізи вікон прикрашені позднеготічним обрамленням з каменю. У 1538 р. Хотинський замок захопили польські війська, під час штурму підірвано мінами південне прясло стіни. При молдавського господаря Петру Рареш в 1541—1546 рр. зруйновану частину перебудували, прясло (ділянка стіни між двома вежами) відсунули ще далі на південь, а в середині нової стіни влаштована в'їзна вежа.
Хотинська фортеця — м. Хотин фото