Замок Бойніце, Словаччина

  Замок Бойніце (Bojnice Castle) вперше згадується в письмових джерелах в 1113 р., сьогодні ці папери зберігаються в зоборському абатстві. Спочатку замок будувався як дерев'яна фортеця, яка поступово перебудовувалася в камені, зовнішні стіни замку повторювали своєю формою нерівні кам'янисті грунти, на яких височів замок. Першим власником замку був Матуш Чак, який отримав його у власність в 1302 р. від угорського короля Ладислава I. У XV столітті замок перебував у віданні Матьяша Хуньяді (Матвій Корвін I), який в 1489 р. передав його своєму незаконнонародженому синові Яношу Корвіна. Матьяш любив бувати в Бойніце, саме тут він працював над своїми королівськими декретами. Він диктував укази, сидячи під своєю улюбленою липою, сьогодні відомої як «Липа Короля Матьяша». Після смерті короля замок перейшов у володіння Запольяи. Сімейство Турзо, найбагатші аристократи в північній частині королівства Угорщина (сучасна Словаччина), отримали замок в 1528 р. і зробили масштабні реконструкційні роботи, перетворивши колишню фортецю в замок в стилі епохи Відродження. З 1646 р. замок перебував у володіннях сімейства Палфі, продовжив реконструкцію.

  Останнім відомим власником замку був Янош Палфі, який перебудував замок в романтичному стилі, відтворивши існуючу і до цього дня чудову імітацію французьких замків в долині Луари. Янош Палфі не просто вкладав кошти в будівництво, він був ще й головним архітектором і графічними дизайнером. Це було відмінне поле для втілення його художнього смаку і пристрасті до колекціонування предметів мистецтва. У той час Палфі вважався одним з найбільших колекціонерів предметів антикваріату, гобеленів, картин і скульптур. На жаль, після його смерті спадкоємці у ході тривалих суперечок про спадщину розпродали значну частину колекції, а після цього 25 лютого 1939 продали замок, спа і навколишні землі Яну Бату. Після 1945 р. власність Бата була конфіскована чехословацьким урядом. Після пожежі 1950 р. і що послідувала за тим реконструкції в замку розмістився музей.