Вілла д'Есте в Тіволі, Італія

  Колись на цьому місці знаходився бенедектинском монастир, про який знали не всі. Але все змінилося в XVI ст., Коли губернатор Тіволі, кардинал Іпполіто II д'Есте, висловив бажання створити на ввіреному йому ділянці розкішну резиденцію, а за зразок велів взяти Висячі сади Семіраміди та споруди прилеглої вілли Адріана. Сказано-зроблено. Для здійснення грандіозного плану (авторами якого дослідники схильні вважати Пірра Лігоріо і Альберто Гальвані) були запрошені найкращі архітектори, інженери і живописці свого часу, що зуміли створити прекрасний ансамбль, який став зразком для наслідування в очах багатьох європейських монархів.

  Що ж так манило мандрівників всіх часів на віллу д'Есте? Численні фонтани, розкішний палац або безкрайні сади? Мабуть, весь ансамбль вкупі. Адже ще найперші креслення були складені, виходячи з принципів гармонії творінь рук людських і сил природи. Жодна деталь не з'явилася тут просто так. У центр були поставлені кращі зразки садового мистецтва, що з'єднав ландшафтний дизайн з архітектурою, живописом, музикою і навіть поезією. Особливу увагу було приділено геральдиці: велика частина тварин і рослин, втілених у камені та фресках, має відношення до прославленому роду д'Есте, їх політичним союзникам і покровителям. Але творці пішли ще далі, зв'язавши єдиною ідеєю все доріжки, дерева, скульптури, лабіринти, гроти і, звичайно ж, кілька сот фонтанів, які були встановлені не лише для того, щоб забезпечувати прохолоду в жаркий день. Так, фонтан Ла Рометта зображував Рим в мініатюрі, фонтан дель'Овато був символом Тіволі і тибуртинский гір, фонтан Органу наповнював сад звуками музики. А пустившись в дорогу по алеї ста фонтанів, подорожні і зовсім могли вивчити «Метаморфози» Овідія, адже на кожному барельєфі були зображені сцени з поеми. Не дивно, що в такій атмосфері відвідувачам хотілося творити і творити. Одним з найяскравіших прикладів є Ференц Ліст, який не тільки давав тут свої концерти, а й присвятив цьому місцю ряд своїх творів.